new2
Відео
Відео про нашу кафедру
Галерея
З життя кафедри...
12860824
Фото викладачів кафедри
Бессараб Олександр Семенович
03
488
3
06.10.2014

Гарний відпочинок!

назад

Добре відпочивати — запорука хорошого настрою і гарних вчинків!
Напередодні Дня працівників освіти профком університету організував для своїх співробітників поїздку в Чернігівську область. Викладачі кафедри Оксана Точкова та Марія Жеплінська із задоволенням побували спочатку в родовому маєтку Галаганів в Сокиринцях, де знаходиться чудовий парк з підвісними місточками, з сонячними галявинами, мармуровими статуями, затіненими стежками, які ведуть до білосніжного палацу з парадними сходами, з великим холом, бальним залом з колонами і ліпним декором. А потім ще година дороги і всі потрапляють в Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», що створено в 1981 році на основі палацового ансамблю і парку дворянської садиби, яка була заснована в 1770-х роках і яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі.
Після вступу 1824 року у володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських, починається найбільш цікавий період, що продовжувався більше 70-ти років і приніс славу цьому чарівному куточку малоросійського краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, який приваблював кращих представників творчої інтелігенції. В Качанівському альбомі для гостей залишили Качанівський маєток Тарновських графи М. Гоголь, П. Куліш, М. Костомаров, М. Максимович, Г.Барвінок, художники Л. Жемчужніков, О. Волосков, А. Горонович, В. Рєзанов, М. Врубель, М. Бодаревський, брати В. і К. Маковські, відомі історики Д. Яворницький, О. Лазаревський, М. Маркевич, Г. Житецький, багато інших славетних митців, вчених, громадських і культурних діячів. Всього ж в альбомі більше 600 автографів.
Літом 1838 року в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глинка. Тут він писав пісні, романси, кантати. Після від’їзду Глинки в садибі назавжди утвердився культ композитора. І зараз на пагорбі, біля Майорського ставу, стоїть струнка, білокам’яна альтанка, названа його іменем. Знаменно, що Тарас Шевченко у травні 1843 року, під час своєї першої подорожі по Вкраїні, їхав з Петербурга прямим призначенням у Качанівку, куди перед тим переслав свою кращу картину «Катерина». Останній візит Великого Кобзаря в Качанівку датовано 21 серпня 1859 року, коли він залишив в альбомі автографів запис: «І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла…». В садибному парку збереглась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з місцевими селянами і кріпосними музикантами. За невеликий час все це було пережито нашими викладачами, які встигли насолодитися свіжим повітрям, прогулянкою парками з жовто-баграним листям під ногами, прогулянкою біля річки і відчути той дух, дух 19 століття. А тепер до праці, такої нелегкої і надзвичайно цікавої!

Поділитися у соц. мережах
Відгуки

Рекомендую з огляду історії цукрової (а в Україні харчової) промисловості тим паче відрізняти маєток в Качанівці з Качанівською колонією

Рекомендувати після відвідин! А там чудово! Навіть в Київ назад не хочеться (.

Залишити відгук

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

девять − 1 =